ETP порівняно з ETF: відмінності у біржових пропозиціях
Вибираєте між біржовим продуктом (ETP) і біржовим фондом (ETF) для свого інвестиційного портфеля? Загалом, ETF — це підгрупа ETP, що пропонує ціноутворення в реальному часі та гнучкість торгівлі, подібної до акцій, що робить його високоліквідним класом активів. Наш посібник зосереджується на ETP та ETF, щоб вивчити їхні відмінності, структури та те, як вони вписуються в різноманітні інвестиційні стратегії.
Ключове:
ETP та ETF — це біржові пропозиції з різними структурами, правилами та ліквідністю. ETF — це тип ETP із такими характерними особливостями, як внутрішньоденна ліквідність, і зазвичай вони популярніші через гнучкість торгівлі ними та нижчі витрати.
Є різні ETP, зокрема ETF, ETN, ETMF та ETC, кожен з яких має унікальні ризики та структури, адаптовані до різних класів активів. ETF здебільшого пропонують більшу диверсифікацію та захищають інвесторів відповідно до Закону про інвестиційні компанії 1940 року.
При виборі між ETP та ETF інвестори повинні враховувати такі фактори, як витрати, толерантність до ризиків та бажана ринкова експозиція. ETF переважно підходять тим, хто шукає менший ризик і витрати, тоді як ETP, як-от продукти з кредитним плечем або інверсні продукти, підходять для стратегій із більш високим ризиком.
Розуміння ETP та ETF
ETP та ETF стали основними гравцями на онлайнових інвестиційних платформах. У цій статті ми аналізуємо ці два фінансові інструменти.
Деяка основна інформація про ETP:
ETP — це інвестиційні фонди, які торгуються на фондових біржах.
Як фінансові інструменти ETP відстежують базові індекси, товари чи активи.
Вони пропонують зручність торгівлі та доступ до широкого асортименту активів.
Як тип ETP, який має відмінні характеристики (на відміну від пайових фондів), ETF:
продаються як акції на біржі;
нагадують пайові фонди через їхню структуру об’єднаних інвестицій;
надають інформацію про внутрішньоденну ліквідність і ціни в реальному часі.
Ці особливості роблять ETF популярними серед інвесторів.
Інвестори розглядають можливість розміщення коштів в ETF через їхню високу ліквідність. Ними можна торгувати протягом дня, як і акціями, що пропонує інвесторам гнучкість, яку важко підібрати.
Що таке ETP?
ETP (біржові продукти) нагадують «мікс цукерок у пакеті», оскільки вони включають широкий спектр інвестиційних продуктів, таких як:
біржові інвестиційні фонди (ETF);
біржові індексні облігації (ETN);
біржові керовані фонди (ETMF);
біржові товари (ETC).
Кожна категорія ETP має різні особливості та структури, розроблені для різних класів активів та інвестиційних стратегій. Інвестори можуть використовувати ETP як зручний інструмент для диверсифікації портфелів. Ці фінансові інструменти забезпечують простий доступ до широкого спектру інвестиційних можливостей.
Наприклад, ETN несуть різні ризики, зокрема кредитний ризик, пов’язаний із фінансовою стабільністю емітента. Вони також пов’язані з ризиком дострокового відклику, що може призвести до потенційних втрат, якщо емітент відкликає ETN. Однак прибуток від ETN зазвичай прив’язаний до ефективності базового індексу або еталонного показника (після вирахування комісій). Це означає, що ETN можуть надати інвесторам доступ до індексів і потенційно пропонувати привабливі доходи.
Що таке ETP?
ETF (біржові інвестиційні фонди) мають диверсифікований портфель інвестицій, який здебільшого відображає базовий індекс інвестицій, як-от акції або облігації. Інвестори купують та (або) продають акції ETF на біржі, подібно до процесу торгівлі акціями. Біржові інвестиційні фонди можуть включати різноманітні інвестиції, як-от:
акції;
товари;
облігації;
криптовалюта;
поєднання вищевказаного.
ETF пропонують інвесторам диверсифікацію та гнучкість. Пасивно керовані ETF створені для повторення індексу або сектора, забезпечуючи економічну ефективність і прозорість.
ETF має декілька переваг над пайовими коштами, зокрема таке:
Вони торгуються на фондових біржах у години торгів, пропонуючи інвесторам перевагу внутрішньоденної ліквідності.
ETF надають важливу можливість торгувати, не завдаючи суттєвого впливу на ціну.
Ними можна керувати як активно, так і пасивно, і кожен підхід має власний вплив на коефіцієнт витрат.
На відміну від угод із пайовими фондами, які виконуються в кінці торгового дня, ETF можна купувати та продавати протягом торгового дня.
ETP проти ETF
Розглянувши ETP та ETF окремо, настав час їх порівняти. Хоча ETP і ETF є біржовими пропозиціями, які надають інвесторам змогу інвестувати в різні класи активів, вони відрізняються структурою, регулюванням та особливостями торгівлі. ETP торгуються на біржах у спосіб, подібний до торгівлі акціями, і вони можуть включати біржові товари (ETC), які забезпечують інвестування в товари через акції. З іншого боку, ETF — це збірка цінних паперів, які відповідають базовим індексам і можуть включати інвестиції, такі як акції та облігації.
Коли йдеться про ліквідність, ETF переважно мають кращі характеристики порівняно з ETP, що робить їх кращими та доцільнішими для інвесторів. Окрім їхньої гнучкості торгівлі, диверсифікації портфеля, управління ризиками, зниження витрат і податкових пільг, це сприяє більшій популярності ETF у порівнянні з ETP.
Структура та регулювання
Більшість ETP структуровані як ETF, вони зареєстровані та регулюються SEC як інвестиційні компанії відповідно до Закону про інвестиційні компанії 1940 року з точки зору їхньої структури та регулювання. Це забезпечує інвесторам належний рівень нагляду та прозорості. ETF зазвичай зосереджують свої інвестиції в акціях, облігаціях або боргових цінних паперах і зобов’язані дотримуватися вимог щодо диверсифікації. Вони торгуються на фондовій біржі, забезпечуючи інвесторам ліквідність і гнучкість.
Однак є відмінності в регуляторному нагляді між ETF та іншими ETP, такими як ETN. ETF повинні дотримуватися положень Закону про інвестиційні компанії від 1940 року та перебувають під суворим наглядом, включно з наглядом із боку ради директорів і Агенції з регулювання галузі фінансових послуг (FINRA).
З іншого боку, ETN не мають нагляду з боку ради директорів, що вказує на менш сувору нормативну базу.
Торгівля та ліквідність
Хоча ETP і ETF присутні на фондових біржах, ETF здебільшого забезпечують вищу ліквідність і вужчіспреди попит/пропозиція. На цю вищу ліквідність ETF у порівнянні з ETP у першу чергу впливає склад та обсяг торгівлі цінними паперами, що складають ETF, а також обсяг торгівлі та інвестиційне середовище.
Спред попиту/пропозиції може відрізнятися для ETP та ETF. Однак це дуже важливий аспект для ETF, оскільки вони торгуються подібно до окремих акцій, що робить спреди більш доречними. ETF з високою популярністю та сильним торговим об’ємом переважно призводять до більш вузьких розподілів торгів, але менш популярних ETF або тих, хто має високо нерідкі цінні папери, можуть стикатися з ширшими розподілами.
Диверсифікація та управління ризиками
ETF та ETP уможливлюють диверсифікацію тауправління ризиками. Однак рівень диверсифікації може залежати від конкретного продукту та його базових активів.
Наприклад, ETC надають доступ до товарів, тоді такі ETF, як iShares Core ETF, дають інвесторам змогу створювати комплексні портфелі для довгострокових цілей. ETF зазвичай використовують низку базових активів, пропонуючи ширшу диверсифікацію порівняно з певними ETP, які можуть зосереджуватися на певних галузях чи товарах.
Відсутність диверсифікації ETF і ETP може призвести до концентрації інвестицій у певні сектори, що може бути шкідливим під час спаду в цьому секторі. Крім того, ETF із кредитним плечем або інверсні ETF можуть зіткнутися з податковою неефективністю через щоденну корекцію, що потенційно може призвести до оподаткування прибутків або збитків.
Типи ETP та ETF
Безліч ринкових варіантів задовольняє різні інвестиційні стратегії, зокрема пасивне чи активне управління, орієнтація на сектор і галузь, а також продукти з кредитним плечем та інверсні продукти. Пасивні ETF призначені для відтворення показників індексу або сектора. Вони пропонують такі переваги, як економічна ефективність і прозорість, що робить їх сприятливим вибором для інвесторів, схильних до пасивного інвестиційного підходу.
З іншого боку, активні ETF контролюють досвідчені фахівці з метою перевершити основний індекс. На відміну від пасивних ETF, активні ETF використовують різноманітні інвестиційні стратегії та можуть коригувати розподіл портфелів у відповідь на ринкові умови.
Пасивні порівняно з активними
У межах ETP та ETF пасивні й активні стратегії пропонують різні підходи до інвестування.
Пасивні ETP та ETF:
відстежують базовий індекс;
здебільшого дешевші та ефективніші з точки зору податків, ніж їхні активні аналоги;
пропонують недорогий спосіб отримати доступ до широкого спектру варіантів інвестицій.
З іншого боку, активні ETP та ETF мають такі характеристики:
вони наймають портфельних менеджерів для ухвалення інвестиційних рішень;
ці продукти мають на меті перевершити ринок, пропонуючи потенціал для вищих прибутків, але й несуть більший ризик і витрати;
на ефективність активних ETP та ETF впливає професійний рівень і досвід портфельних менеджерів, а також зовнішні фактори, зокрема ринкова ліквідність, обсяг торгівлі та загальний інвестиційний ландшафт.
Зосередженість на секторі та галузі
ETF та ETP пропонують можливості цільових інвестицій у конкретні сегменти ринку, які можна широко розділити на сектори та галузі. Хоча ці терміни часто використовуються взаємозамінно, є незначна різниця:
Секторальні ETF. Ці ETF зосереджуються на широкій категорії економіки, яка охоплює ряд галузей. Наприклад, секторальний ETF може бути зосереджений на фінансовому секторі, зокрема на таких галузях, як банківська справа, страхування та нерухомість. Секторальні ETF дають інвесторам змогу інвестувати в кілька галузей в межах одного сектора економіки, що забезпечує диверсифіковані інвестиції у цей сектор.
Галузеві ETF. Навпаки, галузеві ETF зосереджуються на конкретній галузі в межах сектора. Ці ETF забезпечують більш цілеспрямовані інвестиції в конкретну галузь, наприклад, технології у межах великого сектору інформації та комунікації. Галузеві ETF дають інвесторам змогу орієнтуватися на конкретні тенденції або страхуватися від ризиків у певній галузі.
На додаток до ETF, інші типи ETP також можуть пропонувати інвестиційні можливості, орієнтовані на сектор або галузь. Однак важливо розрізняти ETF та інші ETP.
ETF — це інвестиційні фонди, які торгуються на фондових біржах і часто призначені для відстеження індексів, товарів або груп активів. Вони можуть бути секторальними або галузевими, як пояснювалося вище.
Інші ETP, як-от ETN або ETC, також надають змогу інвестувати і різні сегменти ринку, але можуть мати різні структури, ризики та нормативні бази. Наприклад, ETN — це боргові інструменти, випущені фінансовими установами, а їхня ефективність пов’язана з певним ринковим індексом або стратегією, тоді як ETC зосереджуються саме на товарах.
Із кредитним плечем та інверсні
ETP та ETF із кредитним плечем та інверсні ETP та ETF пропонують унікальний інвестиційний підхід. ETP із кредитним плечем спрямовані на підвищення ефективності базового індексу або класу активів шляхом використання фінансовихдеривативів. Це посилення досягається за рахунок використаннякредитного плеча, що може призвести до збільшення потенційних прибутків, а також до підвищення ризику. У той же час інверсні ETP — це фінансові інструменти, які спрямовані на досягнення прибутків, які зворотно корелюють з ефективністю певного показника або індексу. Наприклад, якщо базовий індекс зменшується на 1%, інверсний ETP, призначений для зворотного відстеження цього індексу, буде спрямований на збільшення на 1% до вирахування комісій і витрат.
Ці продукти призначені для досвідчених інвесторів, які шукають вищих прибутків або стратегій хеджування. Однак інвестування в ETP із кредитним плечем та інверсні ETP несе в собі невід’ємний ризик, особливо на мінливих ринках. Є ймовірність того, що доходи з часом суттєво відрізнятимуться від ефективності їхнього базового індексу або показника.
Витрати та комісії
Як і всі інвестиційні фонди, ETP та ETF несуть витрати та сплачують комісії. Ці комісії, відомі як коефіцієнти витрат, відрізняються залежно від типу фонду. У середньому коефіцієнт витрат для ETF становить близько 0,16% для індексних ETF, які спрямовані на відстеження конкретного ринкового індексу. Для порівняння, загальний середній показник для галузевих ETF, який включає як ETF, так і пайові фонди, переважно є вищим і становить приблизно 0,47%. Ці коефіцієнти витрат охоплюють операційні витрати фонду, такі як адміністративні витрати та комісія за керування портфелем.
Окрім коефіцієнта витрат, інвестори також можуть сплачувати брокерські комісії за торгівлю ETP та ETF. Варто зазначити, що інвестори зазвичай платять меншу комісію при інвестуванні в ETF порівняно з пайовими фондами. Однак, щоб мінімізувати витрати, інвестори можуть вибрати індексні фонди з нижчими коефіцієнтами витрат порівняно з активно керованими фондами.
Крім того, інвестори повинні оцінювати витрати, пов’язані з купівлею і продажем ETF, і пам’ятати про прозору та приховану комісію, пов’язану з вибраними ними ETF.
Як вибрати між ETP та ETF
Рішення щодо вибору між ETP та ETF в значній мірі залежить від інвестиційних цілей, толерантності до ризику та бажаної експозиції. Ваші інвестиційні цілі суттєво впливають на вибір між ETP та ETF, оскільки вони визначають основні активи або показники, що відстежуються.
Толерантність до ризику — ще один важливий фактор. ETF здебільшого мають варіанти з меншим ризиком через їхній диверсифікований характер і нижчу вартість, що робить їх більш привабливими для інвесторів із нижчою схильністю до ризику. З іншого боку, певні ETP, такі як продукти з високим кредитним плечем або інверсні продукти, пов’язані з вищим ризиком і переважно підходять інвесторам, які готові взяти на себе більший рівень ризику.
Бажана експозиція також є важливим фактором у виборі ETP або ETF, оскільки вона значно впливає на те, як виглядатиме портфель інвестора в різних ринкових умовах.
Переваги та недоліки ETP у порівнянні з ETF
Як ETP, так і ETF мають чіткі переваги та недоліки, але важливо точно розрізняти їх. ETF, що є підгрупою ETP, зазвичай надають такі переваги, як диверсифікація, ліквідність і податкова ефективність. Вони відомі своїм широким спектром варіантів інвестицій та простотою торгівлі, як і акції. Однак деякі типи ETF можуть спричинити додаткові витрати через активне керування або особливі інвестиційні стратегії.
З іншого боку, інші типи ETP, як-от ETN або ETC, можуть мати іншу структуру витрат і ризики. Хоча вони також пропонують диверсифікацію та можуть бути ефективними з точки зору оподаткування, їхні торгові витрати та коефіцієнти витрат можуть суттєво відрізнятися залежно від їхньої конкретної структури та базових активів, які вони відстежують. Наприклад, ETN можуть мати нижчі операційні витрати, але нести кредитний ризик, тоді як ETC, зосереджені на товарах, можуть мати унікальні витрати на зберігання та обробку.
Важливо зазначити, що потенційний вплив на стабільність ринку в періоди нестабільності можна розглядати як для ETF, так і для інших ETP, залежно від їхнього складу та сегментів ринку, на які вони націлені.
Реальні приклади ETP та ETF
Для ще кращого розуміння викладених вище концепцій розгляньмо деякі реальні приклади.
SPDR® S&P 500® ETF Trust (SPY) визнано новаторським ETF. Він був представлений 22 січня 1993 року і займає позицію найбільшого ETF на ринку. SPY побудований у такий спосіб, щоб відтворювати показники індексу S&P 500®, пропонуючи інвесторам доступ до 500 найвідоміших компаній на фондовому ринку США.
Нещодавно було схваленоспотові ETF для Bitcoin, які пропонують інвесторам змогу інвестувати уBitcoin — найбільшу криптовалюту у світі. Ці новаторські ETF підкреслюють різноманітність інвестиційних варіантів, доступних у світі ETP та ETF.
Потенційні ризики та винагороди
Подібно до всіх інвестицій, ETP та ETF мають як потенційні ризики, так і винагороди. Ринковий ризик стосується ймовірності того, що ETP зазнають негативних змін цін у результаті нестабільності ринку, коливань і різноманітних соціально-економічних і політичних ризиків. ETP несуть ризик для активів, в які вони інвестують, таких як товари та облігації. Ці ризики притаманні базовим активам і можуть вплинути на ефективність ETP.
Інвестори також повинні знати, що якщо компанії-емітенти біржових індексних облігацій зіткнуться з фінансовими труднощами, такими як банкрутство, вони можуть не мати змоги виконувати свої платіжні зобов’язання, які потенційно можуть залишити власників ETN зі значно знеціненими чистими активами або марними інвестиціями.
Тим не менше, потенційні винагороди можуть бути значними. Дохідність ETN здебільшого прив’язана до ефективності базових індексів або показників (після вирахування комісій), що створює потенціал для отримання значних прибутків.
Підсумок
І ETP, і ETF — це ефективні способи диверсифікації інвестиційного портфеля, кожен з яких має свої унікальні структурні, нормативні та торгові характеристики. ETF, підгрупі ETP, переважно віддають перевагу через їхню ліквідність і широкий спектр недорогих варіантів, особливо у випадку ETF із пасивним відстеженням індексів.
Проте ширша категорія ETP, яка включає такі продукти, як ETN та ETC, пропонує різноманітні структури та може задовольнити конкретні інвестиційні потреби з різними витратами та профілями ризику. При виборі між ETP або ETF дуже важливо добре розуміти свої інвестиційні цілі, толерантність до ризику та конкретну ринкову експозицію, аби гарантувати, що ваш вибір узгоджується з вашою загальною інвестиційною стратегією.